Собор та його ораторія

Церква для нового міста

Вікіпедія зазначає, що церкву було засновано після Великої облоги 1565 року, а її будівництво замовив у 1572 році Жан де ла Кассьєр, Великий магістр Ордену Святого Іоанна. Сама Валлетта була закладена після облоги та названа на честь Великого магістра, який захищав острів, Жана Парізо де ла Валетта, а Вікіпедія вказує 28 березня 1566 року як дату закладення її наріжного каменю. Після завершення будівництва у 1577 році собор став конвентуальною церквою Ордену.

Простий фасад

Вікіпедія зазначає, що архітектором був мальтієць Джироламо Кассар, який спроєктував і контролював багато важливих будівель Валлетти. Екстер'єр виконано в маньєристському стилі — досить простий, але добре пропорційний, обмежений двома великими дзвіницями, з порталом, обрамленим доричними колонами, та відкритим балконом, з якого Великий Магістр звертався до народу. Вікіпедія називає його суворим і таким, що нагадує фортецю, відображаючи роботу архітектора як військового інженера та настрій Ордену після облоги.

Бароковий інтер'єр

Вікіпедія зазначає, що протягом першого століття інтер'єр був скромно оздоблений. У 1660-х роках Великий Магістр Рафаель Котонер наказав переоздобити його так, щоб він міг зрівнятися з римськими церквами, і калабрійський митець Маттіа Преті перетворив інтер'єр у бароковому стилі. Він спроєктував різьблені кам'яні стіни та розписав склепінчасту стелю й бічні вівтарі сценами з життя Іоанна Хрестителя. Вікіпедія називає результат одним із найкращих зразків високого бароко в архітектурі Європи.

Маттіа Преті, калабрійський лицар

Вікіпедія зазначає, що Преті народився 1613 року в Таверні в Калабрії, працював в Італії та на Мальті й отримав прізвисько Il Cavalier Calabrese після того, як 1660 року його посвятили в лицарі Ордену. У Римі він ознайомився з техніками Караваджо та його послідовників, і в його ранніх роботах використовувалися різкі контрасти тіні та яскравого світла. Це утворює витончений зв'язок: художник, який оздобив собор, навчався у художника, чий шедевр висить у його Ораторії.

Підлога та каплиці

Вікіпедія зазначає, що підлога нави — це зібрання мармурових надгробків, у яких поховано важливих лицарів, багато оздоблених інкрустованим мармуром і гербами, причому більш важливі лицарі лежать ближче до передньої частини. Бічні каплиці належали національним групам Ордену, що звалися лангами, — таким як Прованс, Франція, Італія та Німеччина, — і містять вівтарні образи та гробниці Великих Магістрів. Денне відвідування проходить над усім цим і між ним, чого вечірнє дійство не охоплює.

Ораторій

Вікіпедія зазначає, що будівництво ораторії та сакристії розпочалося 1598 року за великого магістра Мартіна Гарзеса і було завершене 1604 року Алофом де Віньякуром. В ораторії зберігаються «Усікновення голови святого Іоанна Хрестителя» Караваджо та його «Святий Єронім, що пише». Саме цю залу використовують для вечірнього дійства, яке на сторінці бронювання називають site-specific: музика й історія розгортаються в тій самій залі, де висить картина.

Читати далі: Концерт Караваджо у Валлетті

Від монастирської церкви до співкафедрального собору

Вікіпедія зазначає, що церква залишалася монастирською церквою Ордену, доки Орден не було вигнано з Мальти разом із французькою окупацією 1798 року. У 1820-х роках єпископу Мальти дозволили використовувати її як альтернативну кафедру, і вона офіційно стала співкафедральним собором. За тією ж статтею, собор уникнув повного знищення під час бомбардувань 1941 року, оскільки його вміст було переміщено в інше місце, а 2001 року було засновано фонд для управління ним та його збереження.

Враження відвідувача 1831 року

Вікіпедія повідомляє, що 1831 року сер Вальтер Скотт назвав собор величним храмом із найвражаючим інтер'єром, який він коли-небудь бачив. Сучасний відвідувач може перевірити це, порівнявши фортечний фасад із золотим розписаним інтер'єром. У статті Вікіпедії також зазначено, що собор є однією з найпопулярніших туристичних пам'яток Мальти і внесений до Національного реєстру культурної спадщини Мальтійських островів.

Кому це не підійде

Це коротка історія, написана для відвідувачів, а не путівник архівами собору чи мистецтвом кожної каплиці. Тим, хто хоче оглянути собор зала за залою, варто скористатися денним відвідуванням з аудіогідом або вечірньою екскурсією з гідом, яка бронюється окремо. Дні та години роботи тут не наведено, оскільки вони змінюються, а під час богослужінь собор закритий для огляду, тож перед тим як планувати денне відвідування, перевірте його власний сайт.